Що зараз не так із розбудовою профільних ліцеїв

Прокотилася хвиля інформації про закриття 10–11 класів у деяких школах. Що відбувається?

ЩО МАЛО БУТИ

Що задумувалося в реформуванні старших класів? Дітям немає сенсу перед вступом до вишів вчити понад два десятка предметів, а варто зосередитися на обраних – тих, які потрібні для вступу. Учні це роблять і зараз: після школи ідуть до репетиторів. Тобто, школа не дуже допомагає вступу. Так не має бути, бо діти не витримують навантаження.

Реформування старшої школи покликане зробити так, щоб учень у 9 класі визначився з колом предметів, які би хотів вивчати поглиблено, і йшов їх вчити в обраний ліцей.

Чим цей ліцей відрізнятиметься від школи? Хорошою матеріальною базою (лабораторії, технічне забезпечення), вчителями, які можуть предмет викладати поглиблено, учнями, які хочуть вчитися.

Звісно, такий ліцей не може бути в кожній школі, оскільки в них 10-х класів має бути не менше 4-х (закон “Про повну загальну середню освіту” так каже). До ліцеїв діти вступають за конкурсом. Це так звані академічні ліцеї – вони готують до ЗНО. Діти вчитимуться в ліцеях 3 роки (10–12 класи).

Ще частина дітей обирають для навчання професійні чи професійно-технічні, фахові заклади – це отримання середньої освіти і професії. Це не дивина у світі. Значна частина професій, які в нас пропонують у вишах, у розвинених країнах опановують у коледжах.

Ідея непогана, поки її не почали реалізовувати…

ПРОБЛЕМИ

Брак комунікації

Батьки про можливе закриття старших класів у школах, де навчаються їхні діти, дізнаються часто випадково. Відповідно, уявлення не мають, куди їм із дитиною подітися після 9 класу. І це спричиняє паніку й опір, які здатні поховати будь-яку спробу реформування.

Щонайменше батькам мали би повідомити про вибір після 9 класу – де будуть ліцеї, які там будуть профілі, які коледжі / професійні ліцеї тощо можуть зацікавити їхніх дітей. І бажано, повідомляти це у 5–6 класі, а не в 9-му. 

Умови вступу

Чинний Порядок зарахування, відрахування та переведення… передбачає, що до 10 класу закладу переводяться всі учні, які не виявили намір припинити навчання в ньому. Тобто, діти, які навчаються в 9 класі в ліцеї, який надає освіту з 1 (5) до 11 (12) класів, мають перевагу перед тими учнями, у чиїх школах старшу школу закрили (утворили гімназії).

Діти, яким доведеться вступати до ліцеїв, будуть змушені складати безліч іспитів. Адже спочатку це буде ДПА у власній школі, а потім – вступні в кілька ліцеїв. Я вже не кажу про те, що всі ці іспити можуть бути в один день і час. Це збільшення навантаження на дитину в кілька разів.

Тобто, насамперед треба зробити рівними умови для вступу – відокремити всі ліцеї в окремі юридичні особи, тоді вступатимуть усі. Друге – починати вступ лише після того, як буде запроваджене зовнішнє ДПА (у формі ЗНО) після 9 класу. Тоді зарахування повинне відбуватися за результатами цього єдиного для всіх ДПА, а не окремими конкурсами для кожної школи.

Якість і імідж закладів профтехосвіти

Не буду узагальнювати, заклади є різні. Але коли ЗНО почали складати і ПТУ, і коледжі, тоді став зрозумілим рівень знань, який забезпечують ці заклади, – ніякий. Реформувати заклади профтехосвіти почали разом із НУШ, готуючись, що через 9 років (!!!) до них прийдуть діти з НУШ. Щось зробити встигли, але недостатньо, щоби така освіта стала привабливою.

Доступ до освіти

Що робити дітям, які не обрали професію, але не хочуть іти після 9 класу? Згідно з законом “Про освіту”, вони зобов’язані здобути повну середню освіту? Куди їх подінете? Як будете обліковувати тих, хто пішли з 9 класу й десь поділися?

Суспільна думка

Власне, вона логічно базується на всьому вище перерахованому. Що “зі школи в 9 класі йдуть тільки ті, хто геть ні на що не здатен”, але це точно не їхня дитина – вона піде в 10 клас і вступить в інститут. І з цим стереотипом боротися треба буде довго й важко. Звісно, після того, як буде сформована мережа добре забезпечених фінансово, престижних закладів профтехосвіти.

Ще є стереотип, що найкращий варіант – це піти в садок біля дому і вийти звідти через 20 років із дипломом. Не люблять у нас люди міняти школи, професії… Люблять стабільність. Тому система переходу зі школи в ліцей теж має вкладатися в межі цієї стабільності – до цього треба привчати дуже довго: що з’явилася ще одна ланка навчання, що не “зі школи в інститут”. Треба довго пояснювати переваги, допомагати обирати заклади цієї ланки і привчати до того, що іншого варіанту не буде.

Дати

Дивимося закон “Про повну загальну середню освіту”. До 2023 року школи мають визначитися зі своїм статусом (ліцеї вони, гімназії чи інше) і привести документи у відповідність. Водночас, навчатися три роки (10–12 класи) діти будуть із 2027 року. Десь перед тим будуть написані для них навчальні програми, видані підручники, підготовлені вчителі…

ДПА у формі ЗНО після 9-го класу планується теж із 2027 року (може, і раніше, але дуже сумніваюся).

Норма про переведення дітей із 9 класу в 10-й діятиме, поки ліцеї не стануть окремими юридичними особами – тобто, відділяться в окремі школи. Тобто, зараз одна норма закону дає можливість закривати старші класи, тоді як інші норми наполегливо вказують, що цей процес треба відтермінувати до того моменту, коли НУШ дійде до 10 класу.

Навіщо зараз цей сир-бор із закриттям класів, якщо безпосередньо для якості знань дітей він нічого не дає? Ну, тут треба дивитися – кому вигідно. Насамперед – місцевій владі. Адже це економія коштів.

Вигідно ще й тим школам, які матимуть у своїй структурі 10–12 класи. Адже це вступні іспити, конкурс… Фактично – вони стають провідниками до вишів. Не вступив у їхній ліцей – менші шанси вступити до інституту. Правда, цікава перспектива? Думаю, їм зараз навіть ректори заздрять.

Олена Бондаренко, співзасновниця ГО “Батьки SOS”

Титульне фото: автор – Khakimullin, Depositphotos