Правда про гендерну нерівність: свіжа статистика про стереотипи

79% українок стикалися особисто або чули від знайомих про гендерну нерівність

У сучасному українському суспільстві є чимало стереотипів, що обмежують і дискредитують жінок. Українки досі стикаються зі стереотипами про жінок і гендерною нерівністю — це стосується різних сфер життя: родини, роботи, соціуму.

Масштабне національне дослідження* про сучасну жінку, у якому взяли участь 1000 українок у віці 18—65 років надає нам нові, важливі для розуміння глибини проблем, статистичні дані. 

Найчастіші гендерні стереотипи 

Більшість українок вважає, що гендерну рівність забезпечено лише на рівні громадянських прав і свобод: можливості голосувати, працювати, учитися в однакових умовах. Водночас у повсякденному житті жінки стикаються з утисками й стереотипами стосовно до себе. 

Найпоширеніші з них: 

    • Жінка повинна бути віддана дому й сім’ї: виховувати дітей і доглядати за членами сім’ї, тоді як чоловік може цього не робити. Жінка несе відповідальність за всі побутові справи (44% стикалися зі стереотипом).
    • Жінка повинна бути моногамною, тоді як чоловік може бути полігамним. Проступки, вчинені чоловіком, виправдовуються, а вчинені жінкою — засуджуються. 
    • Жінку сприймають як слабкішу й менш розумну — вона не може обіймати керівні й високоінтелектуальні посади (28% заявили, що жінкам треба докладати більше зусиль, 25% — чоловіки мають більше шансів посісти роботу). Чоловіків частіше беруть на роботу, позаяк жінки змушені брати лікарняні через хвороби дітей і декрет (30% жінок заявили, що їх сварять за лікарняні). Жінкам платять менше (35% стикалися).
    • Жінка повинна завжди бути привабливою та доглянутою, водночас вона не повинна гуляти з друзями, ходити на вечірки — для неї це неприйнятно, а для чоловіка — норма. Є стереотип, що жінка не вміє водити автомобіль.
про гендерну нерівність

З якими стереотипами стикалися? %

Відповідальність за дітей лежить на жінці 44  
Оплата чоловічої праці вища 35  
На роботі жінку-маму сварять за лікарняні 30 38% — 25—34 роки
На роботі жінці треба докласти більше зусиль, щоб їй довірили важливу посаду 28  
Чоловік має більше шансів посісти роботу 25  
Жінка не розуміється на чоловічих справах, її думку не сприймають серйозно 25 46% — 18—24 роки
Жінку з меншою імовірністю беруть на роботу в «чоловічі» професії 24  
Засудження за дружбу між чоловіком і жінкою 21 35% — 18—24 роки

Нерівність на роботі

Найчастіше сучасним українкам доводиться стикатися з нерівністю в професійній сфері. Попри те, що роботу визнають індивідуальним вибором кожної, усі українки згодні з тим, що жінка повинна працювати. Жінки відчувають побоювання, що не розкриють свій потенціал, зануряться в депресію через відсутність самореалізації, фінансову та психологічну залежність. Частину стереотипів у професійній сфері жінки самі ж і підтримують: більш ніж половина (57%) жінок вважають, що чоловік повинен заробляти більше, ніж жінка; 69% погоджуються, що є «чоловічі» й «жіночі» професії. 

Переважає думка: жінка  повинна заробляти стільки, скільки може і скільки потрібно на особисті витрати. Для чоловіка важливо заробляти більше, щоб підтримувати впевненість у собі. Ті, хто надає меншого значенні фінансам у сім’ї, все одно говорять про головування чоловіка в інших сферах. Водночас молоді українки менш схильні до гендерного поділу професій і частіше говорять про рівноправність статей.

Материнські страхи

Серед стереотипів українок — також страх, як вийти на роботу з маленькою дитиною. Багато хто переконаний, що ранній вихід на роботу та пріоритет кар’єри призводить до почуття провини й жалю про змарнований час. Це не дивно, адже кожна 3-тя жінка на 1-е місце у своєму житті ставить дітей. 32% жінок ставлять себе на 1-е місце. Батьки й чоловік для українок найчастіше на 2-му й 3-му місці. 14% жінок ставлять себе навіть нижче ніж на 5-те місце.

*Про дослідження

Компанія Kantar на замовлення Avon у серпні 2020 року провела «Всеукраїнське дослідження жінок», щоб визначити найвагоміші для українок можливості й перепони та допомогти їм. В опитуванні взяли участь 1000 респонденток — жінок 18—65 років, представлених репрезентативно до населення України за віком, регіоном, типом населеного пункту.