Батьки, увага! Розкриваємо типові пастки при виборі іграшок

пастки при виборі іграшок

Типові пастки при виборі іграшок

Сімейний психолог, психолог для батьків, подружній терапевт Алена Скорик довела, що з іграшками не все так однозначно. І знати про те, що нами керує, цікаво і пізнавально. А розуміння пріоритетності гри перед іграшкою допоможе зробити процес виховання більш усвідомленим, а розвиток дитини – більш гармонійним.

Алена Скорик

Коли дитина розташована і налаштована на гру – іграшкою може стати що завгодно: паличка, ниточка, чашка, пальці, камінчик і т.д. Звичайно, вже готові іграшки з улюбленими героями або улюбленою тематикою можуть допомогти зробити гру цікавішою, різноманітнішою, більш захопливою! Але вони йдуть в хід при особливому стані дитини – стан грайливості!

Сама по собі наявність іграшки – не налаштовує на гру!

Можна накупити всі найсучасніші, модні, захоплюючі іграшки дитині, але це не гарантує народження гри з них! Гра народжується завжди з дитини! З особливого стану задоволеності базових потреб: в їжі, сні, комфорті, безпеці, уваги та любові плюс деякої зовнішньої тиші. Під тишею я маю на увазі відсутність зовнішніх подразників і стимулів, як, наприклад, планшет, мультфільми, уроки, планові заняття … Ось в цій тиші і народжується таїнство Ігри! І тільки в цьому місці можуть знадобитися іграшки. А можуть і не знадобитися – тому як спонтанна, творча енергія в грі здатна будь-який предмет перетворити на іграшку!

Ви давно бували дитячому іграшковому магазині?

Звернули увагу як різноманітний, рясний, привабливий і продуманий сучасний ринок іграшок?

Нам пропонують іграшки з різних матеріалів, різноманітних властивостей і на будь-який гаманець! Від низькопробних китайських зі смердючої пластмаси до елітних, виготовлених в ручну, вартістю в кілька тисяч гривень! Виробники не шкодують коштів на продумані і великі рекламні кампанії, привабливу упаковку! Голова йде обертом від великої кількості спокус не тільки у дітей, але і у їх батьків!

Адже сучасні батьки в своє дитинство часто були позбавлені такого розмаїття іграшок. Не було можливості купувати їх у великій кількості, та й не ряснів ринок іграшок тоді таким розмаїттям!

І тепер, маючи своїх дітей, ми в пориві дати їм все найкраще, прагнемо забезпечити дитину всім необхідним, в тому числі і іграшками! Щоб було їх в достатку, щоб дитина могла з задоволенням грати!

Але є дві пастки, в які дуже легко догодити при виборі іграшок:

1. Пастка підміни пріоритетів.

Це, коли першочерговим стає іграшка, а не гра. Все те, що я писала вище про гру – починає асоціюватися з іграшкою. Батьки в достатку купують дитині іграшки, але при цьому не піклуються про забезпечення умов для налаштування на гру!

День дитини розписаний до хвилин: дитячий садок / школа, додаткові заняття, гаджети, харчування, гігієнічні процедури, сон – і зовсім немає часу для тиші (в якій народжується гра, пам’ятаєте?). Або, навпаки, тиші в житті дитини досить, але він обділений увагою і турботою дорослого (в силу його зайнятості) і знаходиться в стані постійного голоду по контакту і увазі – хіба до гри тут буде?

Іграшка – безглузда покупка, коли дитина не налаштованиа на гру!

Тому – перше, що потрібно забезпечити батькам – це умови для народження гри, а потім вже можна і іграшки пропонувати!

2. Пастка підміни адресата.

У кожному батьку живе його внутрішна дитина, якій, можливо, не вистачало якихось певних іграшок в дитинстві і йому дуже б хотілося грати з тим, що є зараз його реальному малюкові. Ми заходимо в іграшковий магазин і наша внутрішнія дитина радіє – вона може сама вибирати в що грати, що купувати! І ми, вибираючи подарунок власного сина або дочки, купуємо те, у що насправді хотіли б пограти самі!

Здорово, коли смаки і пріоритети вашої реальної дитини збігаються зі смаками Внутрішньої! Але буває ж і навпаки!

Тато приносить донці машинки і пістолети, а вона мріє про ляльку (є навіть пісенька дитяча жартівлива про це, чули?), Мама несе дитині черговий Лего і він ставиться на полицю – тому що дитина конструктори не любить – вона любить, наприклад, малювати !

А як часто ми купуємо іграшки не за віком !? Папи однорічним синам приносять вертольоти на радіоуправлінні, мами дворічним дочкам дарують ляльок Барбі … І не те, щоб ми не помічали, що смаки або потреби у малюка зовсім інші – нам просто складно втриматися – бо самим подобається, собі хотілося б такого!

А ось зізнатися в тому, що це я насправді для себе купую, а не для дитини – це вже завдання складніше! Тому що не прийнято якось дорослим дитячими іграшками захоплюватися і витрачати гроші на це. “Несерйозно якось. Що інші подумають?”

У підсумку ми маємо просто завалені іграшками дитячі кімнати, де до половини з них дитина навіть не доторкається.

В цілому, я не бачу нічого поганого в тому, щоб купувати іграшки для себе. Чесно, без хитрощів і вивертів.

Просто, потрапляючи в іграшковий магазин і простягаючи руку за черговою іграшкою – задайте собі ПИТАННЯ:

  • «Для кого зараз я купую це?
  • Чи справді моїй дитині для гри це необхідно?
  • Або ця покупка – відгомін моєї не реалізованої потреби в дитинстві? (Пастка 2).
  • А може бути ця іграшка – це для мене символ турботи, любові і достатку, які я прагну забезпечити дитині? (Пастка 1). »

Перевірено – чесна відповідь для себе на ці питання – допомагає не здійснювати як мінімум половину непотрібних покупок .

Якщо ви розумієте, що іграшка – це Символ, то, повірте, для вашого малюка буде на багато цінніше, якщо ви висловите свою любов і турботу НЕ алегорично, а прямо! Через приділену і разом проведений час, увагу, турботу, обійми!

Якщо ви усвідомлюєте, що купуєте іграшку для своєї внутрішньої дитини, то а чому б і ні? Скажіть собі ТАК! І купіть для себе – ляльку, конструктор, машинку! Пограйте з ними або поставте на почесну полку, насолоджуючись володінням заповітного предмета!

Це так само має терапевтичний ефект.

Коли ви чесно визнаєте в собі  бажане, відведете якесь місце в своєму житті цьому бажанню, дозволете йому бути (а не заховаєте за шляхетним мотивом порадувати донці або сину) – ваша внутрішня дитина відчує себе задоволеною перестає вимагати ще й ще …

Може, варто купувати під ялинку іграшки і для себе?