70% дітей в будинках дитини мають затримку розвитку не через вроджені вади 

70% дітей потрапляють в будинки дитини цілком здоровими. Але без індивідуальної турботи й піклування починають відставати в розвитку. 

«Надія і житло для дітей» провели дослідження стану 415 дітей в п’яти будинках дитини, які функціонують у Полтавській, Херсонській та Дніпропетровській областях і отримали невтішні результати.

Дослідження у сфері нейронаук доводять, що на формування мозку впливають не лише генетичні фактори, але й життєвий досвід та середовище, в якому зростає дитина.  Це і правильне харчування, і відчуття безпеки, важливі для раннього віку ігри, а також адекватна комунікація. А в будинку дитини, на жаль,  ніхто з персоналу не в змозі замінити дитині маму і дати їй такі важливі речі, як тактильна близькість, турбота чи емоційний контакт. Саме через це малюки починають відставати у розвитку”,

зазначила Галина Постолюк, директорка регіонального офісу МБО «Надія і житло для дітей».

діти в будинках дитини статистика

Дослідження також виявило, що 68% дітей  мали невідповідне їхнім потребам і стану здоров’я харчування. У більшості випадків діагноз «Білково-енергетична недостатність» не був встановлений і необхідну корекцію харчування дитині не проводили. Відтак, 58,6% дітей мають затримку росту, 20,2% низьку масу тіла.

діти в будинках дитини важлива статистика

За даними медичної документації будинків дитини, діагноз «здоровий» був лише у 3,4% дітей. Але аналіз  виявив у дітей «міфічні» діагнози, у деяких випадках — неповну інформацію щодо медичного стану, особливо це стосується неврологічних діагнозів. Загалом виявилось, що кількість здорових дітей сягала 67,6% і вони мали лише затримки у розвитку через середовище в якому перебували. 

Те, що більшість дітей в будинках дитини сироти — не більше, ніж міф: приблизно у 40% дітей є батьки, які влаштували дітей у заклади через матеріальні або соціальні причини. Вони могли б доглядати за малечею вдома за належної соціальної підтримки.

У 49% сімей, яких вдалося відвідати в ході дослідження, батьки мали власний досвід проживання в інтернатних закладах. Тож, коли в сім’ї виникали проблеми, батьки не бачили іншої можливості, ніж віддати дитину в будинок дитини.

Ще 40% дітей можуть бути всиновлені або взяті під опіку, якщо займатися цим питанням системно і професійно. 54,7% батьків не відвідували своїх дітей після влаштування у будинки дитини, діти формально залишаються «батьківськими» і втрачають можливість потрапити в іншу сім’ю. Тобто, процедури усиновлення відтерміновуються, а перебування дитини в інституційному закладі продовжується.  

Отже, за належної підтримки держави, місцевих органів влади і громади можна попередити влашутвання дітей раннього віку у будинки дитини.

Попри те, що у Національній стратегії з реформування інтернатів передбачено  з 2020 року припинити влаштовувати дітей віком до трьох років до будь-яких закладів, поки цього не сталось. Наразі 2756 дітей раннього віку залишаються в будинках дитини. 

Наведені в дослідженні дані свідчать про незадовільний стан здоров’я і розвитку дітей та підтверджують висновки міжнародних досліджень, проведених в інших країнах.  Частина виявлених фактів є шокуючими в контексті забезпечення прав і найкращих інтересів дітей, але, на жаль, такою є реальна ситуація, знання якої повинно спонукати уряд, місцеві органи влади й самоврядування до невідкладних дій.

 Пропонуємо ознайомитись з результатами дослідження тут